Календар

Календар свят України. Граматика української мови

Опитування

Ваші бали за три ЗНО?

Популярне

Останні новини:

RSS
  • Оціни:

    Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Від того, яким буде твій вибір залежить, як складеться подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати.
    Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості й потреби ринку праці.


Орієнтири для вибору професії


Існує формула вибору професії, яка поєднує наступні компоненти: «хочу» - «можу» - «треба».


 

Хочу: твої прагнення (бажання, інтереси, схильності, ідеали);

Можу: твої можливості (стан здоров'я, здібності, рівень знань, характер, темперамент);

Треба: стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні.

   Зона оптимального вибору (ЗОВ).
   Потрібно зіставити свої бажання із реальними можливостями і потребами на сучасному ринку праці. Наприклад у майбутньому ти бачиш себе дантистом. Робота, як то кажуть "не вагони розвантажувати" і за неї гарно платять. Та чи замислювалися ти при цьому над тим, чи зможуть твої руки працювати як руки ювеліра і чи зможеш ти відстояти у конкурентів своє місце у світі стоматологічних послуг?
  Отже, потрібно чітко усвідомлювати, що умова оптимального вибору професії знаходиться у центрі перехрестя 3-х складових Хочу – Можу – Треба.



    Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано. Досягнути своєї мети допоможе детальний алгоритм цього вибору, який передбачає наступні кроки:

Крок 1
Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії? Давши відповідь на ці питання, ти зробиш перший крок до правильного, свідомого вибору професії.

Крок 2
Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.

Крок 3
Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.

Крок 4
Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії, скориставшись методиками Карта інтересів, ДДО, ПДО, Мотиви вибору професії і співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.

Крок 5
Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, якщо є можливість, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними. Спробуй, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.

Крок 6
Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши. Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок 7
Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості, трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.

Крок 8
Дізнайся в центрах зайнятості про професії та спеціальності, які потрібні на ринку праці сьогодні та реальне працевлаштування за спеціальностями, які ти визначив для себе, та визнач бажаний рівень професійної підготовки за ними.

Крок 9
Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені в тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог.

Крок 10
Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки можуть виникнути при досягненні твоєї професії.

Крок 11
Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту, як розвивати у собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” спеціальністю (займатись у відповідних гуртках, секціях, МАН тощо), як підвищити свою професійну майстерність та конкурентоспроможність на ринку праці.

Крок 12
Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також із батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом та іншими дорослими, які добре знають тебе.





     8 основних помилок при виборі професії

                                                                                                               


Чого робити не варто...


1. Обирати професію, не маючи про неї достовірної інформації.

Більшість молодих людей, які розмірковують про подальші освітні плани або про працевлаштування, взагалі дуже мало поінформовані про те, які бувають професії, й чим займаються їхні представники. У результаті молоді люди опиняються в ситуації вибору кота в мішку.
Аналізуючи, чи підходить тобі та або інша професія потрібно, в першу чергу, знайти інформацію про те, як, власне, складається типовий робочий день її представників, скільки часу та на яку конкретно діяльність вони витрачають. Сутність не в назві професії, а в тому, що саме й у яких умовах потрібно буде робити.
Важливо замислитися й над такими питаннями. Які вимоги професія пред'являє до здібностей людини й які протипоказання має, який рівень підготовки необхідний для оволодіння нею, де її можна здобути, чи дає вона перспективи кар'єрного росту та з чим саме вони пов'язані, чи затребувана професія на ринку праці.


2. Орієнтуватися тільки на такі ознаки, як престижність і/або прибутковість.
Розповсюджена омана полягає в тому, щоб розглядати престижну професію саму по собі в якості джерела доходу - ніби гроші дістаються просто за те, що людина нею володіє. Тут потрібно розуміти наступне.
По-перше, оплачується не професія, а посада, тобто виконання конкретних функцій у тій або іншій організації. Звичайно, потенційний рівень прибутковості в різних сферах діяльності різниться, але справа тут, насамперед, не в професії як такій, а в місці роботи людини, її статусі, рівні майстерності, балансі попиту та пропозиції на ринку праці.
По-друге, ті професії, що сприймаються як престижні, насправді далеко не обов'язково найприбутковіші. Адже бажаючих займатися ними звичайно виявляється набагато більше, ніж реально потрібно. Так, наприклад, середній рівень доходів кваліфікованих робітників в останні роки є вищим, ніж у економістів або юристів, однак порівняйте конкурси на навчання за цими спеціальностями...Крім того, саме поняття «престижність» досить відносне: воно залежить від кола спілкування (в очах різних людей престижними виглядають зовсім різні види праці) і досить швидко змінюється.


3. Ставити знак рівності між професією та навчальним предметом.
Розповсюджена омана школярів, а часом і студентів, полягає в тому, щоб фактично поставити знак рівності між навчальним предметом і якоюсь сферою професійної діяльності, міркуючи за принципом: «подобається література, то буду літератором». Але що це за професія така, дозвольте запитати? Автор художньої літератури, чи що? Звичайно, в цілому можливий і такий варіант, але куди частіше мова йде про безліч інших видів професійної діяльності. Можна бути редактором, коректором, викладачем мови та літератури, перекладачем, науковим співробітником в галузі філології й т. д. Все це різні професії, і діяльність їхніх представників не дуже схожа на ту, яку виконують школярі на уроках літератури.Це міркування стосується й інших навчальних предметів. Вони є не професіями, а певними сферами знань, основи яких потрібно опанувати, у тому числі й для професійного становлення.


4. Переносити ставлення до людини, представника певної професії, на професію як таку.
Якщо нам подобається або не подобається конкретна людина, це ні в якій мірі не є характеристикою її спеціальності й не свідчить про те, що й нам варто нею займатися. «Гарна людина» - це не професія. Звичайно, на неї хочеться бути схожим, але стосується це особистісних якостей і загального ставлення до праці, а не підмінює здатності до конкретного виду діяльності.А якщо, навпаки, нам зустрівся хтось неприємний, відразливий? Часом це може відвернути й від його професії: «Не хочу бути на нього схожим». Але, погодьтеся, за тих самих обставин можливий і протилежний висновок: «Стану гарним представником цієї професії, а не таким, як він»!
Тож висновок про те, як на кого реагувати, а також відповідальність за професійний вибір однаково залишаються за вами.


5. Вибирати професію «за компанію».
По суті, за цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за ухвалення рішення. Але іноді, до речі, такий вибір може виявитися успішним - адже в компанії найчастіше збираються люди, здатності й інтереси яких у значній мірі збігаються. Однак це саме елемент везіння-невдачі, а не наслідок усвідомленого й осмисленого рішення.


6. Підмінювати вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.
Більш виправданою є позиція, коли людина спочатку вирішує, чим би вона хотіла займатися, а потім розглядає можливі варіанти одержання конкретної професії, а не виходить з бажання вчитися в певному місці або просто одержати вищу освіту як таку, не важливо за якою спеціальністю.Якщо абітурієнт, бажаючи опанувати певною професією, не зміг вступити на навчання саме туди, куди хотів споконвічно, логічніше зберегти вірність професії та пошукати інші варіанти її отримання. Наприклад, піти отримувати не вищу, а середню фахову освіту, маючи на увазі, що в перспективі буде можливість продовжити навчання й у виші. Це краще, ніж вступати на свідомо нецікаву для себе спеціальність, нехай навіть і в престижному університеті.


7. Ігнорувати власні здатності й інтереси.
Робити своєю професією доцільно те, що подобається й що добре виходить. Звичайно, це звучить банально, однак дуже часто на це не звертають уваги.
Іноді люди вважають це взагалі неважливим (буду робити що завгодно, аби тільки добре платили). Але людина не зможе досягти високих результатів у тій роботі, яка не відповідає її індивідуальним особливостям або просто неприємна. Крім того, навряд чи така людина буде відчувати себе щасливою, розуміючи, що вона «викидає з життя» величезну кількість часу й сил в обмін на гроші.
Ще одна причина такої помилки - незнання власних здібностей та інтересів. Неможливо сказати, чи сподобається робота та чи буде вона добре виходити, не спробувавши себе в чомусь подібному. Звичайно, далеко не всі роботи вдасться спробувати на особистому досвіді, попередньо не одержавши відповідну освіту. Але в таких випадках можна судити про схильність до них за непрямими ознаками: інтерес до конкретної сфери, бажання активно одержувати інформацію про діяльність таких фахівців, легкість осмислювання та запам'ятовування цих відомостей.


8. Прислухатися до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.
Так вже сталося, що давати поради, у тому числі й щодо питання «ким бути», дуже люблять багато наших співвітчизників. Проте обґрунтовано порекомендувати щось у такій серйозній сфері, як професійне самовизначення, можна тільки за умови збігу декількох моментів.
А саме: знання специфіки тих професій, про які йде мова, а також ситуації на ринку праці; знання індивідуально-психологічних особливостей того, хто робить вибір; розуміння суті психологічних проблем, які виникають на різних етапах професійного самовизначення.
Зрозуміло, що обґрунтовано міркувати про це може або спеціально підготовлений професіонал (психолог, працівник служби зайнятості), або той, хто дуже добре знає вас і знає з власного досвіду про певну групу професій.

Переглядів: 70
  • Оціни:

Вчитися - нелегка праця. Щодня доводиться відвідувати заняття, запам’ятовувати величезну кількість нової інформації, вести конспекти, відповідати на питання вчителів і писати контрольні роботи. А вдома навалюються домашні завдання, величезні параграфи з незавжди потрібною і зрозумілою інформації, маса письмових завдань, вірші, лабораторні, реферати. А якщо додати величезну кількість гуртків і репетиторів, то зовсім не дивно, що при такому графіку не багато школярів витримують такий ритм життя, хтось починає прогулювати уроки, не виконувати домашні завдання.

 

1. Правильно постав задачу! Не думай, як змусити себе вчитися, а думай, як почати добре вчитися. Не примушуй себе (підсвідомість буде чинити опір насильству), а плануй! Постав мету отримати в семестрі по предмету "Х" на бал більше, ніж зараз, і підсвідомість тут же знайде шляхи вирішення цього завдання.

2. Знайди мотив (причину, стимул) вчитися добре. Мотивація може бути різна: найчастіше це якась перспектива (приз). Вона може бути близькою (Після вдало складених іспитів я поїду в табір) або довгострокової (Ось вивчусь і стану президентом!). Мотивація у кожного своя.

3. Облаштуй робоче місце. Банально, але факт. Можливо, лежачи на дивані з планшетом приємніше займатися, але доведено, що в лежачому положенні людина розуміє і запам’ятовує гірше і повільніше, це пов’язано з фізіологією.

4. Зміни стиль одягу. Природно, одяг сам по собі не може змусити вчитися, але стиль може. Одягни на себе стиль хорошого учня акуратно і строго. Спробуй, і ти відчуєш зміни як з боку оточуючих, так і всередині себе.

5. Перетвори нудне в творче! Наприклад, скористайся методом асоціативних карт. Це стосується ведення конспекту: записуй лекцію або параграф не суцільним текстом, а використовуй кольорові ручки, маркери, цитати, таблиці, схеми і замальовки. Тим самим ти перетвориш нудну лекцію в захоплююче заняття, легше запам’ятаєш інформацію і розвинеш своє креативне мислення. Використовуй метод асоціацій при запам’ятовуванні, сприймаючи текст не буквально, а через аналогії. Ну, наприклад, назву ліків Ереспал проведи через асоціацію Ерік спав (на лекції).


6. Заохочуй себе за успіхи.

7. Найважче почати. Лінь не дає зробити перший крок. Іноді завдання займає всього 15 хвилин, але ти знаходиш купу відмовок, щоб його не починати. Зрозумій, поки ти відтягуватимеш час початку роботи, ти посилаєш в мозок негативні емоції. В результаті, крім втрати часу, отримуєш поганий настрій, а завдання все одно доведеться виконувати

8.Вчися добре з першого дня! На підйомі новизни після відпочинку з’явиться режим і звичка, які допоможуть надалі.

9. Роби більше в класі, щоб менше робити вдома.


10. Влаштуй змагання. З батьками, з друзями. Можна навіть посперечатися.

11. Плануй свій день. Чітко розділяй час на навчання і на відпочинок.


12. Розвивай силу волі. Вона стане в нагоді не тільки в навчанні

 

Переглядів: 64
  • Оціни:

Правила поведінки здобувачів освіти
Хмельницького ліцею № 15 імені Олександра Співачука

базуються на чинному законодавстві України.
Ми – у безпеці
1. Навчальний заклад – територія, на якій не місце для зброї, вибухових або вогненебезпечних предметів та речовин; спиртних напоїв, наркотичних речовин, сигарет (електронних – також), токсичних речовин; шокерів, газових балончиків, ножів та інших небезпечних предметів.
2. Цькування, бійки, залякування, лихослів’я і знущання є неприпустимими формами поведінки у навчальному закладі та а його межами.
3. Спортивне знаряддя (ролики, скейти, тощо) здобувачі освіти використовують за межами навчального закладу.
4. Здобувачі освіти не приводять тварин до навчального закладу.
5. Здобувачі освіти знають і дотримуються правил безпеки життєдіяльності як під час уроків, так і після їх закінчення.
6. Під час перерв здобувачі освіти пересуваються в спокійному темпі правою частиною коридору або сходів (окрім тих місць, де небезпечно знаходитися: горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).
7. Уникають самовільного розкриття вікон, сидіння на підвіконнях чи визирання у відкриті вікна.
8. Йти з навчального закладу та його території в урочний час можна лише з дозволу вчителів або медичної сестри (попередньо узгодивши з батьками).
9. Здобувачі освіти можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, адміністрації школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.
10. У разі поганого самопочуття здобувачі освіти повідомляють про це вчителів.
Ми – ввічливі
11. Здобувачі освіти висловлюють свої погляди, не зачіпаючи та поважаючи гідність і почуття інших людей.
12. Учасники освітнього процесу розмовляють ввічливо, поводяться так, щоб чути один одного.
13. Коли вчитель входить в клас, здобувачі освіти встають, вітаючи вчителя. Так само здобувачі освіти вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять, окрім уроків інформатики, коли працюють за комп'ютером.
14. Здобувачі освіти бережуть майно навчального закладу, акуратно ставляться як до своєї, так і чужої власності, дбають про чистоту і порядок на території навчального закладу.
15. Здобувачі освіти несуть відповідальність за зберігання власних речей, в тому числі мобільних телефонів та інших персональних гаджетів. Мобільними телефонами користуються в позаурочний час (якщо їх використання не потрібне на уроці).
16. Здобувачам освіти, які знайшли втрачені або забуті, на їх думку, речі належить здати черговому, який знаходиться на першому поверсі школи.
Ми – старанні і наполегливі у навчанні
17. Здобувач освіти приходить у навчальний заклад за 10-15 хв до початку занять, чистий і охайний, готує все необхідне навчальне приладдя до уроку.
18. Здобувачі освіти приносять на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг, засоби індивідуального захисту.
19. Здобувачі освіти уважно працюють під час уроків.
20. Здобувачі освіти старанно виконують домашні завдання.
21. Здобувач освіти, який був відсутній у навчальному закладі з причини хвороби до 3 календарних днів може відвідувати ліцей без надання довідки від лікаря.
22. Здобувач освіти, який був відсутній у навчальному закладі з причин хвороби протягом 3 днів і більше має обов'язково надати відповідну довідку від лікаря з рекомендаціями щодо навантаження на уроці фізичної культури з вказаним терміном.
23. Якщо здобувач освіти неспроможний відвідувати навчальний заклад в будь-який день через хворобу або за будь-яких інших причин з відома батьків, необхідно надати відповідну заяву від батьків перед початком навчального дня.
24. Для повноцінного навчального процесу слід співпрацювати та вирішувати проблеми разом.

Переглядів: 84
  • Оціни:

Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися



Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ.

Тобі відомо, що таке Чат? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А в Instagram чи Facebook ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ти не бачиш свого віртуального знайомого, а тому не можеш бути впевнений у тому, що ця людина безпечна для тебе. Ти можеш вважати, що спілкуєшся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.


Отже, пам’ятай про те, що спілкування у чаті в СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для тебе. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ти повинен постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ти познайомився саме в Інтернеті, а не в реальному житті.

Ми розповімо тобі про ці правила, а також про ті небезпечні ситуації, в які вже потрапляли юні користувачі, які спілкувались по Інтернету. Ти маєш знати про всі небезпеки, які містить у собі подібне спілкування.

Увага!Завжди пам’ятай про те, що ти спілкуєшся з людиною, про яку тобі нічого невідомо, тому не довіряй їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.

 
 

СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ТИ, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИНЕН НІКОЛИ:
– повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
– розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
– повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Твій пароль як ключ від твоєї квартири, тому нікому його не віддавай!;
– казати, що ти вдома знаходишся один;
– казати, що ти сам знаходишся перед комп’ютером. Скажи краще, що час від часу до тебе у кімнату навідуються твої батьки;
– обговорювати теми, які тобі неприємні або яких ти соромишся;
– показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що тобі не подобається;
– відповідати на питання, які стосуються твого особистого життя або твого тіла. Пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі і ніхто не має права розмовляти про нього з тобою!;
– розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
– відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:
– при реєстрації у Чаті ніколи не заповнюй поля, де від тебе вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще вигадай для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для твоєї безпеки. Взагалі, для реєстрації у Чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах створи для себе окрему електронну поштову скриньку;
– коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на твоє прізвище. Також він не повинен стосуватися твого зовнішнього вигляду;
– у вКонтакті та подібних сайтах обмеж доступ до твоєї сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Пам’ятай: спілкування в Інтернеті не є твоїм обов’язком, тому якщо тобі це більше не подобається або тебе лякають твої Інтернет-друзі, то лише вимкни комп’ютер і не повертайся більше до спілкування онлайн!

Увага! Ніколи за жодних умов не погоджуйся на особисту зустріч у реальному світі зі своїм Інтернет-другом. Якщо ти все-таки вирішив зустрітися з ним, то нехай обов’язково батьки чи інші дорослі, яким ти довіряєш, прийдуть з тобою на зустріч. Ти можеш також сказати про це своєму віртуальному другу. Місце для зустрічі повинно бути таким, де постійно знаходиться багато людей, наприклад, парк розваг, каток.

Якщо твій знайомий з Інтернета постійно вимагає від тебе зустрітися з ним або щось зробити для нього, продовжує це робити, незважаючи на твою відмову або небажання, то ти обов’язково маєш розповісти про це своїм батькам або іншим дорослим, яким ти довіряєш!

  







  

Переглядів: 76
  • Оціни:

Розум полягає не лише в знаннях ,
але й у вмінні застосовувати ці знання.
                                         Аристотель


1. Діти, які читають
набувають різноманітних ідей, краще долають труднощі. Виявлено, що люди найкраще запам'ятовують, що прочитано в книзі, ніж те, що показано за допомогою аудіо візуальних засобів. Досліди підтверджують, що діти, які читають, з великим інтересом відвідують школу, навчаються добре та без зайвих зусиль, краще оцінюють навколишній світ. Вони не замкнуті, здібні визначити, чого бажають і відстоюють свою точку зору.
2. Читання і професія
Той, хто хоче крокувати в ногу з часом, просуватися по службі, не може обійтися без професійного читання. До нього входять книги за спеціальністю та науково-пізнавальні журнали. Не можна забувати і про щоденне читання газет.
3. Читання та обізнаність
Інформація для сучасного суспільства настільки ж важлива, як і корисні копалини, енергетичні запаси та інші ресурси. Грамотний читач знає багато шляхів отримання інформації, що допомагає йому брати участь у суспільному житті та відрізняти важливе від незначного.
4. Читання та телебачення
Той, хто читає, краще вибирає телепередачі й отримує користь від них. Телебачення конкурує з читанням, але воно не здатне замінити його, бо у кожного з них своя специфіка. Читання збагачує будь-яку людину. Доведено, що тільки людина, яка читає, отримує найбільшу користь від телепередач.
5. Читання та вільний час
Вільний час потрібно вміти правильно організовувати, але не всі на це здатні. Читання - не тільки активне й творче використання вільного часу, часто при цьому з'являється улюблене заняття, хобі. Радіолюбитель, садівник, кухар, історик, програміст "озброєні" перш за все книгами та журналами.
6. Читання та життєві проблеми
Читання допомагає подолати критичні життєві ситуації, знайти відповідь на питання, яке турбує, розв'язати ту чи іншу проблему. "Книжкова терапія" сприяє виправленню здоров'я.
7.Читання та життєвий досвід
Читач співставляє побачене з викладеним у книзі, збагачує свій життєвий досвід, уникає помилок.
8.Читання та демократія
Використання різних інформаційних джерел допомагає людині критично оцінювати їх, формувати власну позицію, виключає можливість маніпулювати собою.
9. Читання та культура
Уміння читати - це невід'ємна частина культури: воно вчить мислити, набувати знання та розвивати уяву.
10. Потоваришувати з книгою
Потоваришувати з книгою, розібратися у великому книжковому океані, визначитися із вланими книжковими вподобаннями і отримувати задоволення від прочитаного.

Переглядів: 61
  • Оціни:

  Тримай фокус на мрії! Нема сенсу турбуватись про втрачені можливості. Є «сьогодні і зараз» для того, щоб сконцентрувати свою енергію на тому, що ти дійсно хочеш. Пропоную сім кроків для легкої реалізації мрій, цілей, планів. 


Навичка 1. Проблеми – у задачі
Живи з азартом та вчись перетворювати любі життєві проблеми у задачі. Замість незчисленних скарг задай собі питання: «Як я хочу і можу вирішити цю задачу? Які можливості відкриваються переді мною?»

Навичка 2. Невдачі – у досвід

Невдачі та невезіння сприймай як життєвий досвід! Всесвіт завжди надсилає нам випробування, котрі ми здатні здолати. Замість питання: «Чому зі мною трапилась така ситуація?», задай собі питання: «Для чого мені це, чому мене може навчити така ситуація?».

Навичка 3. Реальність – у гру

Перетворюй реальність у гру з багатьма можливостями. Якщо ти хочеш бути КИМОСЬ, то варто починати вести себе так, наче ти вже є НИМ. Навіть, якщо у тебе поки, що немає потрібних ресурсів для здійснення планів, починай діяти виходячи з того, що маєш. Найкращий день для початку – сьогодні! У життєвих ситуаціях концентруйся на своїх перевагах та позитивних моментах! Заміни вислів «я не можу» на «маючи відповідні ресурси, я роблю так…». Потім дайте собі щиру відповідь на питання: «Які ресурси у мене вже є, а які я можу отримати? Що я можу для цього зробити?»

Навичка 4. Роздуми – у дії

Думати потрібно приймаючи рішення, а маючи ціль починай діяти! У японців є такий вислів: «Подумав – май рішення, маєш рішення – не думай!» Зайві роздуми народжують сумніви і забирають сили.

Навичка 5. Страх – в енергію

Втілення твоїх самих сміливих бажань знаходиться за дверима із надписом «СТРАХ». Почни діяти і страхи зникнуть, ти відчуєш прилив сил та енергії.

Навичка 6. Треба – у хочу

Роби тільки те, що ти дійсно хочеш. Живи у стилі «Я хочу, я можу!», а не «Я повинен!». Потрібно працювати над своєю самооцінкою, вчитися відчувати свої істинні бажання та шукати можливості для їх втілення.

Навичка 7. Песимізм – в оптимізм

У оптимістів збуваються мрії, у песимістів – їх кошмари. Вчися бачити радість у дрібницях, помічай гарне у собі, у інших, у світі. Це особлива мудрість, котру мають щасливі люди. Не чекайте особливих подій та обставин, щоб радіти життю. Ставте перед собою питання: «Що гарного, позитивного я бачу у цій ситуації, у цій людині, у собі? За що я відчуваю вдячність?» Дисциплінуй свою уяву, навчись відрізняти мрії від цілей, приймай рішення і дій!




 

Поради з самовиховання


1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).

3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.
5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо –"ні”.
6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним,але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі "не заривайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, "Я мушу”.
7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?
8. Твій організм здатий до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.


 


Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга - про любов. Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.


  

Чому наш настрій змінюється протягом дня?


1. Пам’ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

4. Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

5. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

6. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам’ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

7. Будь-яка справа починається з першого кроку!

8. Пам’ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

9. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

10. Будь толерантною особистістю.


 

Рекомендації для зняття психологічного напруження, зниження тривожності

Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:

1.Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.

2.Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

3.Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.

4.Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин,ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.

5.Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.

6.Змочіть обличчя холодною водою.

7.Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.

Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.



 
ЯК УДОСКОНАЛИТИ СВОЮ УВАГУ


1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.

2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.

3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.

4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.

5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.

6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.

7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).

8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».

9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.

10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».

11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.

12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.

13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.

14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.

15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.

16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.

17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.

18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.

19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.

20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.

21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).

22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань.


Переглядів: 64