Адаптації середовища, стратегій, завдань і оцінювання Як підтримати учнів з ООП.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

                                              ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

• Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.
• Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.
• Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».
• Хваліть учня за найменші досягнення.
• Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
• Створюйте ситуації успіху.
• Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.
• Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.
• Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.
• Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
• Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

• Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
• Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
• Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
• Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
• Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
• Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
• Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого.
• Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-их КЛАСАХ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

• Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах і на початку постарайтеся не відступайти від неї.
• Якщо у вас виникли проблеми з учнем порадьтеся з класним керівником, психологом.
• Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
• Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, хвилинки релаксації, фізкульт-хвилинки, загадки-цікавинки, хвилинки гумору .
• Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
• Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
• Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів.
• Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
• Забезпечуйте систематичне повторення.
• Уникайте перевантаження дітей.
• Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
• Любіть своїх вихованців.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

1.Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2.Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3.Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність — зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя — звичайно, недопустимі.
4.Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо
регламентовані заняття, що повторюються.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ,ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ

• 1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в «кучі» і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.
  2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.
  3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації…
  4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.
  5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей «список» в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ

МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС

• Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його.
• Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
• Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
• Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
• Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сил
• Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
• В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
• Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
• Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

ВЧИТЕЛЬ І ПРОБЛЕМИ ДИСЦИПЛІНИ

5 найтиповіших проблем, пов’язаних з дисципліною

— Некеровані розмови на уроках.
— Відсутність шанобливого ставлення до дорослих.
— Нечесність.
— Пасивний опір.
— Зухвала, нахабна, груба поведінка.

Учителі повинні знати закони, які є в основі поведінки учнів

    1. Учні обирають певну модель поведінки за певних обставин.
    2. Усяка поведінка підпорядкована певній меті — відчувати себе приналежним до шкільного життя.
    3. Порушуючи дисципліну, учень може усвідомлювати, поводиться неправильно і що за цим порушенням стоїть одна з чотирьох причин:

          — привернення уваги;
          — влада;
          — помста;
          — уникання невдачі.

Типи реакції вчителя на «неприпустиму» поведінку своїх вихованців:

 — Невтручання. Вчителі, в кращому випадку, пояснюють учням, що трапилося, розраховуючи, що діти самі поступово навчаться керувати        своєю поведінкою.
 — Контроль. Основні методи впливу — погрози і шантаж.
 — Взаємодія. Вчителі обирають складну роль ненав’язливого лідера, щоразу ставлячи дітей перед необхідністю усвідомленого вибору та відповідальності. Вони залучають дітей до процесу встановлення правил, програму дисципліни будують на підвищенні самоповаги учнів за допомогою стратегії підтримки.