Звернутися    за допомогою щодо захисту прав можна за коротким номером "гарячої лінії" - 1678

ПРАВИЛА

перебування осіб на території та в приміщеннях комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради»

                     в умовах правового режиму воєнного стану

                                                        Документ

1. Організаційно-інформаційна робота

2. Виховна робота з учнями

3. Робота з батьками

4. Робота з педагогічними працівниками

5. Взаємодія з органами та службами

   Щорічно з 25 листопада по 16 грудня в Україні проводиться Всеукраїнська акція "16 днів проти насилля" метою якої є привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. 

Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання

"Якщо ти байдужий до страждань інших,

ти не заслуговуєш називатися людиною"

Сааді

   Серед сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та зневажання у взаємостосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю зневажання — це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого, аутсайдера). Ситуація зневажання не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.
  Явище булінгу надзвичайно поширене у сучасній школі, педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усівати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не заведено обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків, а саме: - педагогічних наслідків шкільна дезадаптація,  академічна неуспішність;
- психологічні розлади, закріплення у свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація;
медичних наслідків: травматизація або суїцид.
Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) - це форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації. Булінг - явище глобальне і масове.

​

                       Булінг характеризують чотири головні компоненти:

по-перше: це агресивна і негативна поведінка;

по-друге: булінг здійснюється систематично;

по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;

по-четверте: булінгова поведінка є навмисною

​
  Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба у підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність і віктимність; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних вад; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба у самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.       Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні. Булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

​
Рольова структура булінгу має три елементи:

- булер, або булі: переслідувач, агрессор;

- жертва

- спостерігачі



Виходячи із практичних спостережень, можна визначити наступні форми шкільного булінгу:

​

Фізичний шкільний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін. Серед характерних ознак фізичного булінгу можна виокремити: сліди від ударів, гематоми, синці, подряпини, порізи, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі. Коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент.

Сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається у собі, постійно плаче на самоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.

Психологічний шкільний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви. До цієї форми можна віднести:

- Вербальний булінг: образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо.

- Вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус що-небудь вкрасти);

- Кібербулінг — приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, та ін.).

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.
У своїй загальновідомій книзі «Булінг в школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:

 - вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;

 - вони імпульсивні й легко шаленіють;

 - вони часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);

 - вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

 - якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.



Типові жертви булінгу, за дослідженням Д. Ольвеуса також мають свої характерні риси:

 - вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;

 - вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні, мають низьку самоповагу;

 - вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;

 - вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими або з молодшими за віком, ніж із однолітками;

 - якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.



Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні (у тому числі патологічні) особливості поведінки:

 - вони прикидаються хворими, щоб уникнути походу до школи;

 - бояться самостійно йти до школи та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;

 - їхня поведінка значно змінюється у бік віктимності;

 - в них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;

 - в них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;

 - вони часто просять дати грошей, або крадуть їх;

 - в них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;

 - мають постійні ссадини, гематоми, синці та інші травми;

 - вони мовчазливі, не бажають йти на контакт;

 - як прояв крайнього ступеня: можуть здійснити суїцид.

Характерними рисами спостерігачів учені відзначають відчуття провини та відчуття власного безсилля.

  Найчастіше переслідувач, агресор – найпопулярніша особистість у школі або у класі, у якої багато друзів і партнерів, він сильний фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки, можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний, емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює. Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях такої дитини, скільки на її місці в групі.
  На противагу — ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами, та їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. Ці діти по природі не агресивні, їх поведінка часто викликає роздратування у багатьох однокласників, що робить їх легкою здобиччю і жертвами булінгу та сприяє закріпленню соціально невигідних психологічних рис і стилю поведінки. Дитина-жертва найчастіше самотня, слабкіша фізично, соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, уразливість, плаксивість, добродушність, не конфліктність, поступливість та навіть улесливість. Друзі у такої дитини нечисленні, або і взагалі відсутні від страху за себе.
  Ці діти не можуть постояти за себе у класі. У таких випадках знаходиться особа, яка бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Зазвичай жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

- фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, із порушеннями опорно-рухового апарату; діти, які фізично слабші за своїх однолітків; мають надто низький або надто високий зріст;

- особливості поведінки: замкнуті, відсторонені, тривожні, імпульсивні, плаксиві, нещасливі, діти з проблемних сімей та діти із заниженою самооцінкою;

- особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особливості форми голови, надмірну чи наднизьку вагу тіла;

- недостатньо розвинені соціальні навички: не вміють спілкуватись з однолітками, часто не мають друзів, перебувають під надмірною гіперопікою батьків, невпевнені у собі, відчувають беззахисність;

- відчувають страх перед школою: мають негативне ставлення до школи внаслідок неуспішності у навчанні, підвищену тривожність та невпевненість, страх відвідування окремих навчальних предметів;

- відсутність досвіду життя в колективі: домашні діти, що не відвідували дитячий садок, мають нерозвиненість комунікативних навичок;

- хвороби: епілепсія, енурез, заїкання, дислалія (порушення вимови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);



   Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, що потребує психологічної допомоги.
   Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка таким чином, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності, організованої взаємодії між школярами не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.
  Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

 - культ насильства у суспільстві;

 - негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;

 - низький рівень виховання учнів «групи ризику»;

 - байдужість з боку батьків;

 - комп'ютерні ігри, що мотивують на насильство.



   Саме у середній школі відбувається збільшення кількості випадків виникнення та прояву булінгу. Проявляється булінг, як правило, в позаурочний час та у неконтрольованих дорослими місцях. Булінг є внутрішньогруповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку.

Окрім лікарів, психіатрів, психологів, які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків або однокласників, до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи та батьки школярів.

​

Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:

​
  Ознайомлення шкільної громади з особливостями поширення масових негативних явищ серед учнів загальноосвітніх шкіл та (висвітлення матеріалів на педагогічних радах, засіданнях методоб'єднань класних керівників, батьківських зборах).

  Просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби школисеред дітей та учнівської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: лекційної роботи, міні-лекцій, круглих столів, бесід, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, організації конкурсів, фестивалів, акцій, створення клубів із правових знань, організації на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники навчально-виховного процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів.

  Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості учнів, створення умов для самореалізації особистості школярів.

  Формування у педагогів та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.

  Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгута

  Зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для умовно здорових дітей та підлітків, так і для тих, які вже мають соматичну або психічну патологію.

  Проведення бесід з підлітками з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.

  Визначення переліку організацій, установ, що допоможуть у розв’язанні даної проблеми.

  Проведення конкурсів соціальної реклами та інформаційних буклетів з проблем профілактики негативних тенденцій у молодіжному середовищі.

  Розробка пам’ятки для учнів «Скажімо насильству НІ».

  Розробка програми роботи щодо профілактики булінгу серед підлітків.

  Затвердження плану діяльності програми «Профілактика булінгу серед підлітків» у структурі діяльності соціально-психологічної служби школи: вибір основних напрямів профілактичної діяльності; форм і методів роботи; визначення професійних обов’язків суб’єктів соціально-педагогічної роботи.

 Проведення соціально-педагогічних тренінгів, відеолекторіїв.

 Планування узгодженої діяльності суб’єктів соціально-педагогічної діяльності, практичних психологів, волонтерів).

 Налагодження співпраці з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, представниками ВНЗ, ЗМІ, позашкільними установами, недержавними організаціями.

 Використання засобу шкільної медіації - вирішення конфліктних ситуацій шляхом примирення сторін за участі медіаторів через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.

 Робота з волонтерами: організація зустрічей волонтерів з представниками соціально-психологічної служби школи, вчителями, учнями та їхніми батьками, ознайомлення з ефективними формами та методами превентивної роботи.



В рамках профілактичної роботи у школі за представленими напрямками ми проводимо наступні заходи з попередження проявів булінгу, які мають систематичний характер:

Круглий стіл із застосуванням медіа-презентації з вчителями школи на тему: «Безпечне освітнє середовище».

Виступ психологата соціального педагога на засіданні членів батьківських комітетів класів, батьківській конференції, батьківських зборах на тему «Булінг: причини, наслідки, методи профілактики та подолання негативного явища».

Анкетування учнів з метою виявлення проявів насильства.

Семінар з елементами тренінгу для учнів 6 - 9 класів «Профілактика булінгу серед підлітків» з метою формування в учнівгромадянської відповідальності за наслідки асоціального способу життя.

Бесіди психолога, соціального педагога з учнями на тему: «Я – повноцінна особистість держави»,«Життя без агресії», «Дізнайся про свої права та обов'язки» з метою формування прагнення підлітків до ведення здорового способу життя; обізнаності учнів у негативізмі булінгу та його наслідків,попередження насильницької поведінки учнів.

Тренінги з учнями на тему на вибір: «Як я вмію стримувати негативні емоції. Профілактика проявів агресії», «Умій сказати НІ», «Ми проти насильства у школі», «Формування навичок комунікації», «Формування відповідальності щодо власної поведінки», «Ми – проти агресії».

Проведення зустрічей, круглих столів, диспутів, годин відкритих думок, конференцій для неповнолітніх зі шкільним офіцером поліції, спеціалістами правоохоронних та кримінальних відділів поліції, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій на тему «Ми - за життя без насильства», «Права та обов'язки школярів» тощо.

Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

Створення на базі школи алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей: чіткий алгоритм можливих дій, відповідальності та компетенції вчителя, представників адміністрації, психолога і соціального педагога; встановлення їх ролі та обсягу обов'язків у цьому алгоритмі.

Бесіди з батьками учнів щодо профілактики булінгу та правил спілкування з дітьми, що потерпають від третирування.

Виготовлення та розповсюдження учнями профілактичних та пропагандистських буклетів «Явище булінгу – руйнація суспільства».

Розробка та використання в роботі соціально-психологічної служби школи «Пам'ятки школяру».



Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

​

При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу.

Адміністрація спільно із соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.

Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.

Бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу.

Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.

Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання.

Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.



Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:


   Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.
   Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.
  Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

​
Я вірю тобі. Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;

Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою. Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

У цому немає твоєї провини. Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.

Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека. Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.



Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

​

- з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;
- також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не - - називаючи прізвищ або індивідуально;
- підтримувати дітей, що стали жертвами;
- якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;
- треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;
- непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;
- планомірно працювати з родинами, обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);
- підтримувати в учнів адекватну самооцінку;
- контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;
- у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;
- вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;
- акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.



Алгоритм діяльності шкільних практичних психологів, соціальних педагогів при виникненні ситуацій булінгу:

​

   Ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з нормативно - правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

   Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, соціально-психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми.

   Накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми у певному класі. Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом про прояви булінгу серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.

   Діагностика психологічної атмосфери, системи взаємостосунків між однокласниками, соціометрія у класних колективах, де виявлено булінг.

   Виявлення булерів, а також - реальних та потенційних жертв.

   Створення умов недопущення явища булінгу.

   Швидке і грамотне роз'єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.

   Роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена. Учитель має надавати дитині-агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передавати її фахівцям соціально-психологічної служби школи.

   Узагальнення результатів спостережень та діагностики психологічної атмосфери у класному колективі.

   Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети.

  Індивідуальна або групова (за необхідністю) психологічно-корекційна робота з жертвами булінгу.

  Проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, годин відкритих думок, бесіди з учнями щодо переваги здорового мікроклімату у класному колективі над проявами насильства.

  Коригування наявних агресивних форм поведінки булерів та формування нових форм поведінки учнів переважно за допомогою прикладу педагогів.

  За необхідності - залучення іншіх фахівців: психологів, психотерапевтів, представників служб у справах дітей, кримінальної поліції, громадських організацій тощо.

  Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему. Недопущенняпроявів психологічного насильства до дітей з боку вчителів у виглядіпорівнянь, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей та їхніх скарг на цькування.

  Подолання егоцентризму в учнів та розвиток у них емпатійних якостей, асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості та індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.

  Формування у жертв булінгу ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів.

  Робота з класним колективом з корекції поведінки, покращення взаємостосунків та надання допомоги дитині-агресору та дитині - жертві.

  Робота з дітьми що мають прояви агресивної поведінки спрямована на:

 -заміщення агресії серед дітей, які схильні до агресивного ставлення до інших;

 - розвиток соціальних та комунікативних навичок, індивідуального виявлення та призупинення проявів агресії, заміни агресивної поведінки на асертивну, формування та розвиток загальнолюдських моральних цінностей, толерантності.

 - корекцію взаємовідносин з оточуючими;

 - подолання характерної риси агресорів - егоцентризму;

 - розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності;

 - виховання вольових рис характеру: уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе у конфліктній ситуації;

 - тренування уваги, спокою, терпіння;

 - формування вміння аналізувати свої почуття і почуття інших людей, а також вміння із розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, виробляти навики справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом;

 - не доручати дітям із вираженою агресивністю керівництво однолітками чи молодшими дітьми - це може спровокувати прояви жорстокості;

 - зняття емоційної та м’язової напруги за допомогою елементів арт-терапії, малювання, ліплення, орігамі, роботи з кляксами, слухання музики, споглядання картин, використання «мішечку для крику», рухливих ігор, маніпуляції зі старим папером або газетами, «листками гніву», робота з легенькими м’ячиками, які можна кидати в мішень, м’якими подушками, які можна копати, жбурляти, штовхати;

 - навчання навичкам розпізнання і контролю негативних емоцій, формування у дітей потреби говорити про свої проблеми, профілактика накопичення негативних емоцій за допомогою методики «Камінчик у черевичку»;

 - формування здатності до емпатії, довіри, співчуття застосування технології «Я - повідомлення», яка дозволяє щиро говорити про свої почуття та емоції, не звинувачуючи ні в чому інших людей.

Булінг (від анг. to bull-переслідувати) — небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження,           залякування та демонстрації сили.

телефони довіри

Дитину ображають в школі — що робити: поради для батьків

МБО Служба порятунку дітей

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ,

ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ТА БУЛІНГУ

Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу"

Лист МОНУ від 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу"

Постанова КМ України в «Про затвердження порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» від 22.08.2018. №658

Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»

Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»

Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я України від 19.08.2014 №564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»

Лист Міністерства освіти і науки України від 28.10.2014 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»

Що робити у випадку домашнього насильства?

Розкажи всю правду - серія відео для дітей щодо правил захисту себе від насильства

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ

Булінг - ми всі можемо допомогти це зупинити

Не смійся з мене

Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля

Навчіть дитину захищатися

Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити

Проблема булінгу очима підлітка

Як виявити жертву цькування у школі. Алгоритм для батьків

Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу агресію

Коли вашу дитину цькують

Про організацію роботи із запобігання та

протидії насильству, жорстокому поводженню

з дітьми та булінгу (цькуванню)

у 2026/2027 навчальному році

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 року № 658, Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513, Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за № 1078/46472, з метою створення безпечного освітнього середовища, формування системи запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми, забезпечення своєчасного виявлення та належного реагування на можливі випадки насильства, зокрема булінгу (цькування),

НАКАЗУЮ:

1. Організувати у 2026/2027 навчальному році роботу із запобігання та протидії насильству, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу (цькуванню) відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Заступнику директора з виховної роботи БОРИЧКО В.М:

2.1. Розробити Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у ліцеї з урахуванням вимог чинного законодавства та подати його директору на затвердження.

До 28.08.2026

2.2. Розробити План заходів із запобігання та протидії насильству, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу (цькуванню) на 2026/2027 навчальний рік та подати його директору на затвердження.

До 28.08.2026

2.3. Підготувати пропозиції щодо персонального складу комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми для затвердження окремим наказом директора ліцею.

До 28.08.2026

2.4. Розробити алгоритм дій працівників ліцею у разі виявлення проявів або ознак можливого насильства та довести його до відома працівників.

До 01.09.2026

2.5. Підготувати інформаційні матеріали для здобувачів освіти, батьків та працівників ліцею щодо ознак насильства, порядку дій у разі його виявлення та способів звернення по допомогу.

До 01.09.2026

2.6. Організувати проведення інформаційно-просвітницьких та профілактичних заходів, спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, культури взаємоповаги, діалогу та безконфліктної комунікації.

Протягом 2026/2027 навчального року

3. Відповідальній особі за приймання, реєстрацію та облік повідомлень БОРИЧКО В.М:

3.1. Підготувати журнал реєстрації та обліку повідомлень про можливі випадки насильства в електронній формі.

До 01.09.2026

3.2. Забезпечувати реєстрацію та облік повідомлень відповідно до Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у ліцеї.

Постійно

4. Практичному психологу ЦАРЕНКО А.Й.:

4.1. Спланувати профілактичну та просвітницьку роботу зі здобувачами освіти щодо запобігання насильству, формування навичок ненасильницького спілкування, безпечної поведінки та своєчасного звернення по допомогу.

До 01.09.2026

4.2. Забезпечувати психологічну підтримку учасників випадків насильства в межах посадових обов’язків та відповідно до рішень комісії.

У разі необхідності

5. Педагогу-організатору БОДНАР Т.О .:

5.1. Спланувати соціально-педагогічну роботу, спрямовану на запобігання насильству, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу (цькуванню).

До 01.09.2026

5.2. Забезпечувати консультативну та соціально-педагогічну підтримку здобувачів освіти та їхніх батьків у межах посадових обов’язків.

Протягом 2026/2027 навчального року

6. Класним керівникам 1–11 класів:

6.1. Ознайомити здобувачів освіти з правилами ненасильницької поведінки, способами повідомлення про можливі випадки насильства та можливостями отримання допомоги.

До 11.09.2026

6.2. Поінформувати батьків здобувачів освіти про порядок повідомлення про можливі випадки насильства та способи звернення до ліцею.

До 18.09.2026

6.3. Включити до планів виховної роботи заходи з формування культури взаємоповаги, безпечної поведінки та запобігання насильству і булінгу (цькуванню).

До 01.09.2026

7. Педагогічним та іншим працівникам ліцею у разі виявлення проявів або ознак можливого насильства діяти відповідно до вимог законодавства та Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у ліцеї.

Постійно

8. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор                                  Алла КІЯЩУК

Про створення комісії з розгляду

випадків насильства та жорстокого поводження

з дітьми у 2026/2027 н.р.

Керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», «Про місцеве самоврядування в Україні», постановами Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів», від 05 вересня 2023 року № 985 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684», від 04 червня 2025 року № 658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми», Положенням про Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради, з метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

НАКАЗУЮ:

1. Створити комісію з розгляду випадків насильства і жорстокого поводження з дітьми, педагогічними та іншими працівниками ліцею в такому складі:

- Голова комісії – Алла КІЯЩУК - директор ліцею.

- Секретар – Алла ЦАРЕНКО – практичний психолог.

- Члени комісії:

- Валентина БОРИЧКО – заступник директора з виховної роботи.

- представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (за згодою).

- представник Служби у справах дітей Хмельницької міської ради (за згодою).

- представник відділення ювенальної превенції ГУНП (за згодою).

- Сергій ПІМЕНОВ – інспектор відділу «Служби освітньої безпеки» управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП (за згодою).

2. Затвердити Положення про комісію з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми, педагогічними та іншими працівниками у комунальному закладі загальної середньої освіти «Ліцей №15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради» (додаток 1).

3. Затвердити План заходів, спрямованих на запобігання насильству і жорстокому поводженню та протидію цим явищам у комунальному закладі загальної середньої освіти «Ліцей № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради» у 2026/2027 навчальному році (додаток 2).

4. Затвердити Порядок реагування на імовірні випадки насильства над дітьми, педагогами та іншими працівниками ліцею та жорстокого поводження з ними (додаток 3).

5. Затвердити Пам’ятку про відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) (додаток 4).

6. У випадках скликання комісії до її роботи за згодою долучати батьків (осіб, які їх замінюють), чиї діти причетні до вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми чи були свідками цього.

7. Засідання комісії проводити за умови поданої керівнику закладу освіти заяви (письмової, усної, у тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації).

8. З метою профілактики проявів негативної поведінки учнів, чиї дії у майбутньому можуть бути кваліфіковані як насильство чи жорстоке поводження, невідкладно скликати засідання комісії та за згодою залучати батьків/осіб, які їх замінюють учнів до її засідань.

9. Заступникам директора Н. КРИВОШЕЙ та В. БОРИЧКО, класним керівникам постійно проводити роз’яснювальну роботу з учнями та батьками (особами, які їх замінюють) щодо їх відповідальності за дії, які можуть бути кваліфіковані як насильство чи жорстоке поводження з дітьми.

10. Довести до відома всіх педагогічних працівників інформацію про персональну відповідальність за приховування інформації про випадки насильства та жорстокого поводження з їх боку щодо дітей, також відомі їм випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з боку учнів, колег, батьків щодо інших дітей, педагогів чи працівників ліцею.

11. З цим наказом ознайомити всіх учасників освітнього процесу.

12. Копію цього наказу розмістити на офіційному сайті ліцею.

Інженер-електронік Валентин ГОРИК

До 10.09.2026 року

13. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор Алла КІЯЩУК

Ознайомлені:

Алла ЦАРЕНКО

Валентина БОРИЧКО

Ніна КРИВОШЕЙ

Сергій ПІМЕНОВ

Валентин ГОРИК

Додаток 1

до наказу №91 від 28.08.2026 року

Положення

про комісію з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми, педагогічними та іншими працівниками у комунальному закладі загальної середньої освіти «Ліцей № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради»

1. Склад комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу затверджує директор закладу власним наказом. Зміни у складі комісії вносять окремим наказом.

2. Функції комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу:

2.1. Проводить засідання відповідно до поданих заяв здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб.

2.2. Розглядає заяви про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, їхніх батьків (осіб, які їх замінюють), законних представників, інших осіб.

2.3.Проводить розслідування випадків відповідно до поданих заяв, встановлює, чи вказаний у заяві випадок є достовірним, є випадком насильства чи конфліктом.

2.4.З’ясовує причини, які призвели до випадків насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу; приймає рішення про заходи, необхідні для усунення причин; оцінює потреби сторін.

2.5.Доводить рішення комісії до всіх причетних осіб.

Додаток 2
до наказу від 28.08.2026 р. № 91

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Ліцею № 15 ім. Олександра Співачука

Хмельницької міської ради

________________ Алла КІЯЩУК

План заходів,

спрямованих на запобігання насильству і жорстокому поводженню та протидію цим явищам у комунальному закладі загальної середньої освіти «Ліцей № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради» у 2026/2027 навчальному році

Заступник з виховної роботи Валентина БОРИЧКО

Додаток 3
до наказу від 28.08.2026 р. № 91

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Ліцею № 15 ім. Олександра Співачука

Хмельницької міської ради

________________ Алла КІЯЩУК

Порядок реагування на імовірні випадки насильства над дітьми, педагогами та іншими працівниками ліцею та жорстокого поводження з ними

1. Директор закладу:

1.1. Розглядає заяви про імовірні випадки насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб.

1.2. Скликає засідання комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

1.3. Вживає відповідних заходів реагування.

1.4. Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про імовірні випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти.

1.5. Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили насильство, жорстоке поводження щодо дітей чи педагогічних працівників, стали його свідками або постраждали від насильства та жорстокого поводження.

2. Працівники ліцею:

2.1. Подають директору заяву про випадки насильства та жорстокого поводження стосовно дитини або будь-якого працівника ліцею.

2.2. Повідомляють директорові про факти насильства та жорстокого поводження стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали інформацію від інших осіб.

2.3. Здійснюють захист дітей і працівників ліцею від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

2.4. Вживають невідкладних заходів для припинення насильства та жорстокого поводження з дітьми чи працівниками ліцею, свідками якого стали.

2.5. Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми чи працівниками ліцею.

2.6. Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми чи працівниками ліцею в закладі освіти.

3. Здобувачі освіти, батьки (або особи, що їх замінюють):

3.1. Подають директору закладу заяву про випадки насильства та жорстокого поводження стосовно дитини або працівника ліцею.

4.2. Повідомляють директорові ліцею про факти насильства та жорстокого поводження стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали інформацію від інших осіб.

4.3. Уживають невідкладних заходів для унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми чи працівниками, свідками якого стали.

4.4. Сприяють керівництву у проведенні розслідування щодо випадків насильства та жорстокого поводження.

4.5. Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з учасниками освітнього процесу

Додаток 4
до наказу від 28.08.2026 р. № 91

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Ліцею № 15 ім.Олександра Співачука

Хмельницької міської ради

________________ Алла КІЯЩУК

Пам’ятка

про відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

4. Це діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

5. Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

6. Діяння, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

7. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

8. Неповідомлення керівникові закладу освіти учасниками освітнього процесу про випадки булінгу тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України № 2657-VIII від 18.12.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню).

9. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність за статтею 173, прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Неповнолітні особи віком від 16 до 18 років - відповідно до статті 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність на загальних підставах.

Про порядок реагування на випадки

насильства та жорстокого поводження з дітьми

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми», наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» (у чинній редакції), з метою забезпечення безпечного освітнього середовища, захисту прав та найкращих інтересів дітей, своєчасного виявлення, запобігання та належного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

НАКАЗУЮ:

1. Установити в КЗЗСО «ЛІЦЕЙ № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради» порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Усім працівникам ліцею у разі виявлення ознак насильства, жорстокого поводження з дитиною або отримання відповідної інформації:

2.1. Негайно вжити заходів для забезпечення безпеки дитини та недопущення подальшого насильства.

2.2. Невідкладно повідомити директора ліцею або особу, яка виконує його обов’язки.

2.3. У разі безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини невідкладно звернутися до відповідних служб згідно з їх компетенцією.

2.4. Не проводити самостійного розслідування обставин випадку, не допускати повторного опитування дитини та не чинити на неї психологічного тиску.

2.5. Забезпечувати конфіденційність отриманої інформації та захист персональних даних дитини.

3. Директору ліцею Аллі КІЯЩУК:

3.1. Забезпечувати невідкладне реагування на кожне повідомлення про можливий випадок насильства або жорстокого поводження з дитиною.

3.2. У разі отримання інформації про випадок насильства та/або жорстокого поводження вживати передбачених законодавством заходів для забезпечення безпеки дитини.

3.3. За необхідності невідкладно повідомляти відповідні органи та служби, зокрема Національну поліцію України, службу у справах дітей, орган управління освітою та інші компетентні органи відповідно до законодавства.

3.4. Забезпечувати скликання та роботу комісії з розгляду випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною у випадках та порядку, визначених законодавством.

3.5. Забезпечувати документування отриманої інформації, прийнятих рішень та здійснених заходів.

3.6. У разі необхідності організовувати надання дитині психологічної, соціальної, медичної та іншої необхідної допомоги.

4. Заступнику директора з виховної роботи Валентині БОРИЧКО:

4.1. Координувати роботу педагогічних працівників щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

4.2. Забезпечувати інформування працівників ліцею щодо алгоритму дій у разі виявлення або отримання повідомлення про можливий випадок насильства.

4.3. Організовувати профілактичну та просвітницьку роботу з учнями, педагогічними працівниками та батьками щодо запобігання всім формам насильства.

4.4. Забезпечувати взаємодію з практичним психологом, соціальним педагогом, службою у справах дітей, Національною поліцією та іншими відповідними службами.

5. Практичному психологу Аллі ЦАРЕНКО та соціальному педагогу:

5.1. Надавати психологічну та соціально-педагогічну підтримку дітям, які постраждали від насильства або жорстокого поводження, а також свідкам таких випадків.

5.2. Брати участь у визначених законодавством заходах щодо захисту прав та інтересів дитини.

5.3. Забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час професійної діяльності.

6. Класним керівникам:

6.1. Постійно здійснювати спостереження за психологічним та емоційним станом учнів.

6.2. Негайно інформувати директора ліцею про виявлені ознаки насильства, жорстокого поводження, загрози життю чи здоров’ю дитини або отримані відповідні повідомлення.

6.3. Проводити з учнями та батьками роз’яснювальну роботу щодо неприпустимості будь-яких проявів насильства та жорстокого поводження.

7. Педагогічним працівникам та іншим працівникам ліцею:

7.1. Неухильно дотримуватися вимог законодавства щодо захисту прав та найкращих інтересів дитини.

7.2. Негайно повідомляти про будь-які відомі їм факти або обґрунтовані підозри щодо насильства чи жорстокого поводження з дитиною.

7.3. Не залишати без реагування повідомлення, заяви або звернення дитини, батьків, інших учасників освітнього процесу щодо можливого насильства.

8. У разі встановлення ознак булінгу (цькування) забезпечувати реагування відповідно до чинного Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

9. Затвердити та ввести в дію Алгоритм дій працівників ліцею у разі виявлення або отримання повідомлення про можливий випадок насильства та/або жорстокого поводження з дитиною (додаток 1).

10. Затвердити Перелік відповідальних осіб та служб, до яких здійснюється повідомлення у разі виявлення насильства або жорстокого поводження з дитиною.

11. Заступнику директора з виховної роботи забезпечити ознайомлення всіх працівників ліцею з цим наказом під підпис.

12. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор                                                                           Алла КІЯЩУК

Валентина БОРИЧКО 

Алла ЦАРЕНКО

Додаток 1 до наказу

ліцею № 15ім. О.Співачука

№135 від 01.09.2026 року

ПОРЯДОК

реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми у КЗЗСО «ЛІЦЕЙ № 15 імені Олександра Співачука Хмельницької міської ради»

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм дій працівників ліцею у випадку виявлення ознак насильства та/або жорстокого поводження з дитиною або отримання відповідної інформації.

1.2. Порядок поширюється на всі випадки, що сталися у приміщеннях, на території ліцею або під час заходів, організатором чи співорганізатором яких є ліцей.

1.3. Основними принципами реагування є:

- забезпечення найкращих інтересів дитини;

- законність;

- невідкладність реагування;

- повага до гідності дитини;

- недопущення повторної травматизації;

- неупередженість;

- конфіденційність;

- захист персональних даних;

- нетерпимість до будь-яких форм насильства.

2. Обов'язки працівників

2.1. Працівник ліцею, який виявив ознаки насильства або отримав повідомлення про можливий випадок, зобов'язаний:

- вжити невідкладних заходів для припинення насильства;

- забезпечити безпеку дитини;

- за потреби надати домедичну допомогу;

- викликати екстрену медичну допомогу;

- невідкладно повідомити Національну поліцію;

- повідомити директора ліцею;

- повідомити батьків або законних представників дитини, якщо вони не є ймовірними кривдниками.

2.2. Працівник не має права самостійно проводити розслідування, допитувати дитину або вимагати від неї повторного детального опису події.

3. Дії керівника

3.1. Директор ліцею після отримання інформації:

- реєструє повідомлення;

- оцінює необхідність невідкладних заходів безпеки;

- забезпечує повідомлення відповідних служб;

- організовує роботу комісії;

- забезпечує документування;

- організовує необхідну допомогу дитині;

- контролює виконання рішень.

3.2. У разі виявлення ознак насильства керівник протягом строку, визначеного законодавством, письмово або електронними засобами повідомляє батьків/законних представників дитини, якщо вони не є ймовірними кривдниками, уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей.

3.3. Про відповідні випадки також забезпечується інформування органів та установ, визначених законодавством.

4. Комісія

4.1. Комісія створюється наказом керівника за погодженням зі службою у справах дітей.

4.2. Комісія розглядає повідомлення, з'ясовує обставини випадку та визначає необхідні заходи реагування.

4.3. Засідання комісії проводиться не пізніше трьох робочих днів із дня отримання повідомлення, якщо законодавством не встановлено інше.

4.4. Під час роботи комісія керується принципом забезпечення найкращих інтересів дитини.

Заступник з виховної роботи Валентина БОРИЧКО

Про освіту

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-20#Text

Формування навичок безпечного використання Інтернету та взаємодії з інформаційно-комунікаційним середовищем

Переглянути